Місця повстання

На вулиці Волосна знаходилася Медвинська волосна управа. 13 жовтня 1920 р. каральний загін будьонівців, увійшовши в село, зігнав до управи і взяв у заручники біля 80-ти медвинців віком від 18 до 30 років з числа цивільних, яких стратив того ж вечора біля Ковтунового ліска. Ця каральна акція була помстою за участь села в антибільшовицькому повстанні.

Гірчаків ліс – найбільший і найдавніший у Медвині, названий під час Хмельниччини на честь російського князя Василія Горчакова. У 1920–1922 рр. у ньому переховувалися і вели підпільну боротьбу проти більшовиків учасники Медвинського повстання та учасники загону отамана Дмитра Цвітковського.

У північно-східній частині лісу Гірчаків, неподалік притоки річки Хоробра знаходилися криївки учасників Медвинського повстання. Очевидно, у них переховувалися вже під час підпільної фази повстання, починаючи з осені 1921 року. Ймовірно, криївки використовувалися і в часи Другої світової війни. Від них на пагорбі у лісі збереглися продовгуваті заглиблення.

Неподалік Ковтунового ліска на південних околицях Медвина 13 жовтня 1920 р. більшовицькі війська Будьонного стратили біля 80-ти молодих медвинців із цивільного населення, взятих ними в заручники. Ця каральна акція була помстою за участь села в антибільшовицькому повстанні.

Миколія – одна з найдавніших вулиць Медвина, на якій розташовані 600-літній дуб, давній цвинтар та Свято-Миколаївських храм. Укінці серпня 1920 р. на ній точилися бої медвинських повстанців з більшовиками, по ній повстанці відступили до лісу Довгенький, а більшовики запалили весь куток.

На цвинтарі на вулиці Зарчіок у Медвині похований Варфоломій Іванович Дубина (1873–1962), народник, учасник Медвинської «Просвіти», учасник Медвинського антибільшовицького повстання, батько Івана Дубинця – українського громадського й політичного діяча, вченого, автора книги спогадів про Медвинське антибільшовицьке повстання «Горить Медвин» (1952).

Могила Антона Митяя знаходиться у с. Стара Буда Черкаської області, де його у 1921 р., після загибелі у бою з більшовиками, таємно привезли і поховали побратими.

Під кам’яним хрестом на цвинтарі дільниці «Зірка» у Медвині спочивають Ничипір Касьянович і Купріян Якович Хижняки – молоді хлопці, взяті в заручники і страчені разом із іншими майже 80-ма медвинцями більшовицьким каральним загоном Будьонного 13 жовтня 1920 р. під Ковтуновим ліском. Ця каральна акція була помстою за участь села в антибільшовицькому повстанні.

Пам'ятник Медвинському повстанню знаходиться у центрі Медвина, неподалік торгівельного центра (вул. Олександра Василенка, 4), побудованого на місці дерев'яної Свято-Миколаївської церкви, яку знесли у 1960-х роках.

На вулиці Богуславська (колись – Дубинівка) знаходилися садиба і хата Варфоломія та Ожени Дубин, в якій народився Іван Варфоломійович Дубина (Іван Дубинець) (1903–1954) – український громадський і політичний діяч, вчений-геолог та археолог, автор книги спогадів про Медвинське антибільшовицьке повстання «Горить Медвин» (Нью-Йорк, 1952).

Біля колишніх садків «Круглик» і «Хабні» 28 серпня 1920 р. відбувся бій медвинських повстанців з більшовиками, унаслідок якого загін медвинців разом із групою повстанців з Гути та Дмитренок на чолі з Мусієм Шуляком (1890–1937) з Медвина переможно розбили більшовицьку кінноту та витіснили її за межі села.

На місці сучасного стадіону в Медвині у першій половині ХХ ст. знаходився Старий базар, а біля нього – штаб Медвинського повстання 1920 р., лідерами якого були отаман Хома Сидоренко (Лебідь), начальник штабу Микола Василенко, начальник контррозвідки Дніпровий, керівник пропаганди, бандурист Антін Митяй (Петюх).

У будинку на вулиці Зарічок знаходилася Вища початкова (міністерська) школа, в якій навчався та вчителював (1921–1926) Іван Варфоломійович Дубина (Дубинець) (1903–1954) – український громадський і політичний діяч, вчений-геолог та археолог, автор книги спогадів про Медвинське антибільшовицьке повстання «Горить Медвин» (Нью-Йорк, 1952).

У цьому приміщенні на розі вулиць Миколія та Зруби знаходилася семирічна школа. Тут вчителював і брав участь у її будівництві Захар Юхимович Миколенко (1893–5.04.1938), кобзар, педагог, учасник Медвинського повстання, розстріляний під час Великого Терору, похований у Биківні. У 1944–1945 рр. тут навчався майбутній український режисер Володимир Терентійович Денисенко (7.01.1930–10.06.1984).